Моряку сучасного торгівельного флоту необхідно вміти керувати вітрильним човном

Навчання на відкритому рятувальному човні
Навчання на відкритому рятувальному човні

У 2008 році я працював на маленькому рефрижераторі під назвою “Nesco Reefer”.

Він був не тільки маленьким (1500 тонн), але й стареньким – побудований був в Норвегії у 1974 році.

Найбільше мене вразили рятувальні шлюпки. Як годиться, їх було дві – по одній з кожного борту. Але обидві вони були вітрильними (!), Приблизно такими, як шлюпка на фотографії (на ній видно щоглу зі скатаним вітрилом, укладену уздовж борта).

До цього я працював на різних суднах, але всі вони мали сучасні, герметично закриті, моторні рятувальні човни різних конструкцій.

Я перебував на посаді моторист-електрик. І, хоч це і не входило в мої обов’язки, приставав з питаннями про те, хто вміє цією спорудою управляти, до всіх – від капітана до боцмана.

З’ясувалося, що ніхто. А теоретичні знання були тільки у мене… Нам тоді дуже пощастило, що вони не стали у нагоді…

Судновласник економив на всьому – запчастини та витратні матеріали не надавалися, моторне масло давно вимагало заміни.

Тоді ми везли рибу з Ірландії на Пітер. Йшли через Північне море в Балтику. У Північному морі штормило близько 8 балів. А як зайшли в Балтійське – повний штиль, вода як дзеркало.

І тут зупинився головний двигун – зруйнувалися мотильові підшипники коленвала і задерло мотильові шийки.

Чотири дні ми дрейфували біля узбережжя Швеції. Потім прийшов буксир і відвів нас в Лієпаю на ремонт.

Все закінчилось добре. Але, якщо б нам не пощастило так з погодою, або поломка сталася трохи раніше – в Північному морі, то ми, які не вміють впоратися з вітрилами так би і залишилися десь на дні або на скелях Шетландських островів.

Дуже погано, що в сучасних морських училищах, інститутах, академіях не навчають вітрильній справі. Це могло б врятувати чимало життів.

Добра морська практика

За дев’ятнадцять років праці в торгівельному флоті на різних посадах і під різними прапорами, я часто стикався з поняттям “добра морська практика“.

І практично завжди це було пов’язано з технікою безпеки.

“Користуйтеся рукавичками, окулярами, захистом органів слуху”, “Носіть спецодяг”, “Коли рухаєтесь по трапу, тримайтеся за поручні” – такими плакатами майже суцільно обклеєні службові і велика частина житлових приміщень будь-якого судна. Плюс ще кілька штурманських “заповідей” на зразок цієї – “вважай, що ти ближче до небезпеки, ніж це здається” (це правило, дещо іншими словами, навіть прописано у МППСС).

Але тільки після невеликої дискусії в Фейсбуці з приводу морських вузлів я замислився – а що ж це таке добра морська практика насправді?

І зрозумів, що це просто культура.

Може здатися дивним, як звід неписаних (а іноді – писаних) морських правил співвідноситься з літературою, музикою, театром, образотворчим мистецтвом і взагалі всім тим, що прийнято називати культурою в нашому житті?

Але у поняття “культура” є маса визначень. Ось декілька:

  • Культура – це історично визначений рівень розвитку суспільства і людини, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях. (Джерело – ВРЕ)
  • Культура – це сукупність генетично неуспадковане інформації в області поведінки людини. (Ю.М. Лотман)
  • Культуру, в тому числі найбільш блискучі і вражаючі її прояви у вигляді ритуальних і релігійних служб, можна інтерпретувати як ієрархічну систему пристосувань і пристроїв для відстеження параметрів середовища. (Е.О. Вілсон)

Але можна сказати і простіше. Культура – це досвід виживання в певних умовах, накопичений багатьма поколіннями людей. А фольклор, література, музика, театр і т.п. – це просто засоби передачі цього досвіду з покоління в покоління. Деякі спільності людей (культури) використовують всі ці засоби, деякі – тільки частину.

Ось і моряки в дуже непростих умовах праці і життя в морі виробили свою культуру – добру морську практику.

І не треба сприймати її тільки як набір правил безпеки.

Добра морська практика – це і не викидати пластик за борт, і ввічливість по відношенню до екіпажу і пасажирів, і маса дій, які полегшать, а іноді і збережуть, життя на борту великого судна або маленької яхти.

Добра морська практика повинна допомогти залишити море таким же чистим, прекрасним і повним життя, яким воно було мільйони років до нас.